Книги с автографами Михаила Задорнова и Игоря Губермана
Подарки в багодарность за взносы на приобретение новой программы портала











Главная    Новости и объявления    Круглый стол    Лента рецензий    Ленты форумов    Обзоры и итоги конкурсов    Диалоги, дискуссии, обсуждения    Презентации книг    Cправочник писателей    Наши писатели: информация к размышлению    Избранные произведения    Литобъединения и союзы писателей    Литературные салоны, гостинные, студии, кафе    Kонкурсы и премии    Проекты критики    Новости Литературной сети    Журналы    Издательские проекты    Издать книгу   
Главный вопрос на сегодня
О новой программе для нашего портала.
Буфет. Истории
за нашим столом
1 июня - международный день защиты детей.
Лучшие рассказчики
в нашем Буфете
Конкурсы на призы Литературного фонда имени Сергея Есенина
Литературный конкурс "Рассвет"
Английский Клуб
Положение о Клубе
Зал Прозы
Зал Поэзии
Английская дуэль
Вход для авторов
Логин:
Пароль:
Запомнить меня
Забыли пароль?
Сделать стартовой
Добавить в избранное
Наши авторы
Знакомьтесь: нашего полку прибыло!
Первые шаги на портале
Правила портала
Размышления
о литературном труде
Новости и объявления
Блиц-конкурсы
Тема недели
Диалоги, дискуссии, обсуждения
С днем рождения!
Клуб мудрецов
Наши Бенефисы
Книга предложений
Писатели России
Центральный ФО
Москва и область
Рязанская область
Липецкая область
Тамбовская область
Белгородская область
Курская область
Ивановская область
Ярославская область
Калужская область
Воронежская область
Костромская область
Тверская область
Оровская область
Смоленская область
Тульская область
Северо-Западный ФО
Санкт-Петербург и Ленинградская область
Мурманская область
Архангельская область
Калининградская область
Республика Карелия
Вологодская область
Псковская область
Новгородская область
Приволжский ФО
Cаратовская область
Cамарская область
Республика Мордовия
Республика Татарстан
Республика Удмуртия
Нижегородская область
Ульяновская область
Республика Башкирия
Пермский Край
Оренбурская область
Южный ФО
Ростовская область
Краснодарский край
Волгоградская область
Республика Адыгея
Астраханская область
Город Севастополь
Республика Крым
Донецкая народная республика
Луганская народная республика
Северо-Кавказский ФО
Северная Осетия Алания
Республика Дагестан
Ставропольский край
Уральский ФО
Cвердловская область
Тюменская область
Челябинская область
Курганская область
Сибирский ФО
Республика Алтай
Алтайcкий край
Республика Хакассия
Красноярский край
Омская область
Кемеровская область
Иркутская область
Новосибирская область
Томская область
Дальневосточный ФО
Магаданская область
Приморский край
Cахалинская область
Писатели Зарубежья
Писатели Украины
Писатели Белоруссии
Писатели Молдавии
Писатели Азербайджана
Писатели Казахстана
Писатели Узбекистана
Писатели Германии
Писатели Франции
Писатели Болгарии
Писатели Испании
Писатели Литвы
Писатели Латвии
Писатели Финляндии
Писатели Израиля
Писатели США
Писатели Канады
Положение о баллах как условных расчетных единицах
Реклама

логотип оплаты

Конструктор визуальных новелл.
Произведение
Жанр: ПьесыАвтор: Семенякин Владимир
Объем: 4249 [ символов ]
Казка про час
У будь-якому місті є невеличкі окольні вулички. Вулички, які не позначені на жодній з мап міста, вулички, котрі вкриває тонкий шар ефимерного пилу. Мовчазні будинки майже стуляють зморшкуваті щоки, немов бажають один одному сказати щось на вухо. А по безлюдому каменю крокує невидимий вітер. Він в’яло шевеле пилюку. Він немов митець, що торкається пензликом фарб, придивляючись до безбарвного мольберту…
Одного разу я мав нагоду потрапити туди, в країну, збудовану людьми, і людьми забуту. Не пом’ятаю, яке це було місто. Власне, не має значення. Я йшов повз безлюді будівлі по каменю, що давно забув, як лунають людскі кроки. Сонце сюди не заходило – занадто високо простягнулися кам’яні лоби будинків. Холодна вогкість повзла по вулиці. Тут жила глибока, немов безнадія, тиша.
Я подивився перед собою. Назустріч мені йшла людина. Я трохи здивувался – двоє перехожих якось забагато для безлюдої вулички.
Він йшов назустріч. Ритмічно, надзвичайно чітко йшов. Очі його були надзвичайно самовпевненні... Я впізнав його.
------------------------------------------- ------------------------------------------- ------------------------
(Зриваю простиридло. Вмикаю метроном)
Я: Здрастуйте, шановний. Куди йдете?
Він: У майбутнє, звісно.
Я: Що ж, містер Час... Ви ж Час, я не помиляюся?
Він: Так, не помиляєтесь.
Я: Що ж, нарешті зустрів вас. Ніяк не міг наздогнати... Аж ви тут, де я взагалі забув про ваше існування, де і не сподівався зустріти. Я хочу сказати вам дещо. У вас є хвилинка?
Він: (\І хвилинка, і рік, і сторіччя в нього звісно були. В нього була вічність. Одначе він просто відповів\) Так, є.
Я: Прекрасно. Ось що хотів сказати... (\Багато, дуже багато накепіло в мені до тієї миті! Мені було, що говорити, я знав, що сказати. І я безжалісно говорив\) Ви шахрай! То ракетою, передзвоном швидких, закоханих сердець зриваєтесь з місця, безжалісно розкручючи стрілки (Опускаю повзунок метронома) – коли ми щасливі, коли так кортить, мов Фауст, у розпачі, пристрасно прошепотіти: „Зупинися, мить!”. То станете на місці. Мов камінь, замрете смолою на гілці зрубаної ялинки. Часе, ви так любите у мить страшної безнадії зупинить нескінченний свій біг та з смаком роздивитись людей, бездушно кинутих в океан страждання та страху. (\Я йому не дав відкрити рота, швидко продовжував\)
Ви вбивця! Так! Товариш кат, погодтеся зі мною! Час плине, час йде, руйнуючи, немов швидка, безжалісна річка усе в своїй течії. Ми за гратами (Ставлю пальці гратами) секунд і хвилин. Часе! Ви позбавили всесвіт спокою. Стрілки годинників отруєнні людською кров’ю і ненародженними фразами, нездійсненними, мертвими мріями. Ви вбиваєте – не швидко, поступово, немов мікропорціями отрути, секндами людей. Матерей наших і дітей. Ви позбавили нас митців. Як жернова перетерли у нетрях годинників цілі покоління людей.
Легкоплинність – ваша суть! Але не думайте, що все це вам нічого не буде коштувати! Я засуджую вас до страти! Чуєте! (\Я тут особливо так підніс свій голос\). За смерть усіх міл’ярдів людей, що коли небудь гинули, за всі ваші знущання з нас, за невідповідальність \(Адже не можна просто так грати в життя, не думаючи)\, я веду вас на ешафот! Що ви можете сказати у свій захист.
І знаєте, що відповів він мені. Цей жалюгідний злодій, що не коштує і уваги. Він сказав так, тихо, але у той час з неприхованою пихатістю.
Він: Я просто йшов.
І все, розумієте. І все! Кудись подівся увесь мій бойовий дух. Якби він відперався, щось істерично кричав, я би і не задумався. Я вбив би Час! Але так...
Так легко. Він просто йшов... Повз нас, що взагалі його вигадали, повз Сталіна й Гітлера, повз Дантеса й Мартинова. Він, закривши від жаху очі проповз окопи Другой й Першої світової. Він був розіп’ятий разом з Христом на Голгофі.
Він був винний у всьому. Час винний. А чому б і ні? Він же йшов.
Просто йшов... Просто...
* * *
У будь-якому місті є невеличкі окольні вулички. Вулички, які не позначені на жодній з мап міста, вулички, котрі вкриває тонкий шар ефимерного пилу. Якщо в будете там, і зустріните випадково людину у чорному плащі, знайте, це Час. І, благаю вас, не забудьте моєго прохання, попросить у нього пробачення. Так, ні за що, не треба уточнювати. Попросіть пробачення у Часу.
Copyright: Семенякин Владимир,
Свидетельство о публикации №143544
ДАТА ПУБЛИКАЦИИ:

Зарегистрируйтесь, чтобы оставить рецензию или проголосовать.
Устав, Положения, документы для приема
Билеты МСП
Форум для членов МСП
Состав МСП
"Новый Современник"
Планета Рать
Региональные отделения МСП
"Новый Современник"
Литературные объединения МСП
"Новый Современник"
Льготы для членов МСП
"Новый Современник"
Реквизиты и способы оплаты по МСП, издательству и порталу
Организация конкурсов и рейтинги
Литературные объединения
Литературные организации и проекты по регионам России

Как стать автором книги всего за 100 слов
Положение о проекте
Общий форум проекта