Весiннiм дощем пролiтає замрiяна казка, Обертає навколо навiки знайомих iдей. Якщо вiриш у сни, пригадай першу зустрiч, будь ласка, I нiколи не вiр всiм словам легковажних людей. Опускається нiч павутинням ласкавим на плечi i далекi вогнi вже несуться у дикий танок. Якщо вiриш у сни, пригадай переляканий вечiр I нiколи не вiр у вiдмiряний долею строк. Вiльний пташе, пускаю промiння тобi, Вiд криштальних рiчок вiдриваю мiсяця шлях. Якщо вiриш у сни, поклонися у корiнь вербi I як можеш, тримай своє сонце у сильних руках. Iєроглiфом стали накресленi ранком листи, На асфальтi плакучi клiтини розтали вiд сну Посмiхнись до берези, як вiриш у пошуки ти, Я для тебе навiки у серцi сховаю весну. |