Ти мене не любиш – в ліжко не пускаєш. Був з тобою чемним, але, дівко, знаєш, Більше я не можу спати на підлозі, На погоду крутить бідні мої нозі. Йшла б ти хоч на танці – там зустрінеш хлопця, Пустиш його в ліжко – буде мені доця. Поки молодії будуть гарцювати, Я з любов’ю доньку буду колисати. Розкажу їй віршик ревмо-еротичний, Якщо не спіткає приступ склеротичний. Розкажу, як важко з молодими жити. Зверху - вже дорослі. А в душі – як діти. Зрозуміть не можуть дідуся старого, Як на дощик крутить бідні мої ноги, Спину вигинає, серденько колотить, З молодою жити – краще б у болоті. Там зігне одразу – та й на віки вічні, Щоб не бігав дурню та й по молодичкам. Зараз я лежав би в тепленькому ліжку, Їв часник би з салом, та читав би книжку. Ну, пусти вже, люба, бачиш, помираю! Чим скоріш, тим краще? Ось тепер я знаю, Що робити мушу. Зараз буде жарко. А, скажи, молилась на ніч ти, Одарко? | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
