Триолеты.Кн.2Иван Рукавишников.перевод на укр
.
Кто из людей меня узнал,
В ночи заслышав крик томящий?
Сквозь девятнадцать покрывал.
Кто из людей меня узнал?
Я чорта творчеством изгнал.
И где какой я настоящий?
Кто из людей меня узнал,
В ночи заслышав крик томящий?
Ты на престоле.Я везде.
Ты здесь и ныне.Я же вечно.
Так вижу от звезды к звезде.
Ты на престоле. Я везде.
Чужой веселью и беде.
Лечу спирально –бесконечно.
Ты на престоле.Я везде.
Ты здесь и ныне, Я же вечно.
Брожу, Мечтаю. Вспоминаю.
Вчера, сегодня ли живу
С людьми. Но вечность больше знаю.
Брожу. Мечтаю. Вспоминаю.
Бласловляю. Проклинаю.
И что во сне ? Что наяву?
Брожу.Мечтаю. Вспоминаю.
Сегодня, завтра ли живу.
Растёт цветок мой стих певучий
Из грязи пошлых дней людских
Под бурей огненных созвучий
Растёт цветок мой стих певучий
В бурьяне злых благополучий,
Обиженно могучий стих.
Растёт цветок мой стих певучий
Из грязи пошлых дней людских.
Господь, закрой уста поэта
На срок, когда не любит он.
Пускай зима.Дождёмся лета.
Господь, закрой уста поэта..
Полюбит он и песня эта
Нам будет радость и закон.
Господь, закрой уста поэта
На срок, когда не любит он.
Сказал в душе своей: Поэт.
И верь ему в делах и слове.
В кругу житейских благ и бед.
Сказал в душе своей : Поэт
И вот твой храм.И вот твой свет
Во всех сомненьях наготове.
Сказал в душе своей : Поэт.
И верь ему в делах и слове.
ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК
Хто із людей мене пізнав,
Вночі почувши крик знемоги?
Крізь дев`ятнадцять укривал.
Хто і з людей мене пізнав?
Я чорта творчістю прогнав.
Скажіть, який я, ради бога?
Хто із людей мене пізнав,
Вночі почувши крик знемоги?
Ти на престолі. Я повсюди.
Ти тут і нині. Я ж завжди.
Серед зірок я бачить буду.
Ти не престолі. Я повсюди.
Чужий на всьому світі люду,
Не знаю радощів, біди.
Ти на престолі. Я повсюди.
Ти тут і нині. Я ж завжди.
Блукаю. Мрію. Споминаю.
Сьогодні, вчора чи живу
З людьми.Та вічність більше знаю.
Блукаю.Мрію. Споминаю.
Благословляю. Проклинаю.
А що у сні? Що наяву?
Блукаю.Мрію.Споминаю.
Сьогодні завтра чи живу.
Зроста і квітне вірш співучий
В грязюці сірих будніх днів
Під бурю вогняних співзвучій
Зроста і квітне вірш співучий
В колючках злих неблагозвучій
Могутній із моїх віршів.
Зроста і квітне вірш співучий
В грязюці сірих будніх днів.
Закрий,о Господи, пііту
Вуста, поки не любить він.
Нехай зима.Дождемось літа.
Закрий,о Господи, пііту
Вуста для нас і всього світу.
Полюбить - буде наш йому поклін
Закрий, о Господи, пііту
Вуста, поки не любить він.
Сказав в душі своїй: Поет,
То вір йому в ділах і слові.
І справ банальних посеред.
Сказав душі своїй : Поет,
Твій світ – святий апартамент
В сумліннях всіх твоїх життьових.
Сказав в душї своїй : Поет,
То вір йому в ділах і в слові.
|
|