Весiннiм дощем пролiтає замрiяна казка,
Обертає навколо навiки знайомих iдей.
Якщо вiриш у сни, пригадай першу зустрiч, будь ласка,
I нiколи не вiр всiм словам легковажних людей.
Опускається нiч павутинням ласкавим на плечi
i далекi вогнi вже несуться у дикий танок.
Якщо вiриш у сни, пригадай переляканий вечiр
I нiколи не вiр у вiдмiряний долею строк.
Вiльний пташе, пускаю промiння тобi,
Вiд криштальних рiчок вiдриваю мiсяця шлях.
Якщо вiриш у сни, поклонися у корiнь вербi
I як можеш, тримай своє сонце у сильних руках.
Iєроглiфом стали накресленi ранком листи,
На асфальтi плакучi клiтини розтали вiд сну
Посмiхнись до берези, як вiриш у пошуки ти,
Я для тебе навiки у серцi сховаю весну.
|
|