(з циклу "12 місяців")
В горах вересень,
Трохи холодно,
Ти зі мною іще побудь.
Хоч нам байдуже,
Вже нам все одно,
Ти цей вересень не забудь.
Як мов дротами
Пожовтілими
Обпікала осіння трава
І долонями
Мої крила ти
Від тих опіків прикривав.
Як заплутались
Папільйотками
У волоссі осінні квітки,
Ніби з променів -
Сонцем проткані
Павутиння летіли нитки.
І проносились
Полонинами,
Верховіттям старих смерек,
Всі слова мої
В небо линули,
Хмари ріжучи впоперек.
Все вже скінчено
І востаннє я
Доторкнусь до твоєї руки,
Зрозумієш ти -
То кохання є,
Бо цей вересень навіки.
|
|